Уявіть, що ваша мотивація – це вітрило на вашому кораблі життя. Коли воно наповнене вітром, ви легко рухаєтеся до своїх цілей, долаєте хвилі та відчуваєте радість подорожі. Але іноді вітер стихає, вітрило обвисає, і корабель починає дрейфувати або навіть рухатися назад. Ця стаття не про те, як чекати попутного вітру чи викликати шторм за бажанням. Це про те, як стати вправним капітаном, який вміє налаштовувати вітрила, знаходити течії, латати пробоїни і навіть гребти веслами, коли вітру зовсім немає.
Ми поговоримо, як розуміти конструкцію нашого корабля (нашу психологію) та інструменти для управління ним (практичні техніки), щоб подорож життям була осмисленою та приносила задоволення, навіть коли море неспокійне.
Чому ж мотивація не працює?
Почнемо з головного: якщо ви хоч раз гуглили “як себе змусити щось робити” і відчували після цього ще більшу провину – з вами все абсолютно нормально. Проблема не у вас, а в самому понятті “мотивації”, яке нам продають. Насправді, афірмації перед дзеркалом і заклики “просто почни!” не працюють, коли ви втомлені та виснажені. Це все одно, що кричати на машину, в якої скінчився бензин.
Головний міф, в який ми віримо: “Мотивація – це постійне відчуття “хочу-можу-біжу!”. Але це не так. У дорослому житті мотивація не схожа на феєрверк емоцій, а тихе, свідоме рішення.
Ще одна пастка — це ідея, що нас мають мотивувати зовнішні речі: гроші, похвала, визнання, “успішний успіх”. Але коли ти закриваєш за собою двері квартири, і тебе ніхто не бачить, ця зовнішня мішура перестає працювати. І ти залишаєшся наодинці з питанням: “А я насправді цього хочу? Чи це просто картинка, яку я маю транслювати?”
Отже, давайте зануримося глибше. Що ж насправді рухає нами зсередини? Однією з найвпливовіших і науково обґрунтованих теорій, яка пояснює внутрішню мотивацію, є Теорія Самодетермінації, розроблена психологами Едвардом Десі та Річардом Раяном. Не лякайтеся складної назви, суть її дуже життєва і зрозуміла.
Ця теорія говорить, що у кожної людини є три вроджені, базові психологічні потреби. Коли ці потреби задовольняються, ми відчуваємо внутрішню мотивацію, енергію, задоволення від діяльності. Якщо ж вони фрустровані, мотивація падає, з’являється апатія, вигорання. Давайте розглянемо кожну з них.
АВТОНОМІЯ. Це наша потреба відчувати себе господарем свого життя, мати можливість вибору, діяти відповідно до власних інтересів та цінностей, а не під тиском чи примусом.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ. Це потреба відчувати себе ефективним, знаючим, майстерним у тому, що ми робимо. Ми хочемо бачити результати своєї праці, долати виклики та розвиватися.
ЗВ’ЯЗОК (або ПРИНАЛЕЖНІСТЬ). Це наша потреба у теплих, довірливих стосунках з іншими людьми, відчуття причетності до спільноти, підтримки та розуміння. Ми соціальні істоти, і нам важливо відчувати, що ми не одні.
Бажаєте перевірити себе? Пропоную вам провести Аудит ваших потреб.
Оцініть за 10-бальною шкалою, наскільки задоволеною є кожна з трьох базових потреб у вашій професійній діяльності протягом останнього місяця:
1. АВТОНОМІЯ: Наскільки я відчуваю свободу у прийнятті рішень та контролюю свою роботу?
2. КОМПЕТЕНТНІСТЬ: Наскільки я відчуваю себе ефективним професіоналом та бачу позитивні результати своєї праці?
3. ЗВ’ЯЗОК: Наскільки я відчуваю підтримку, повагу та приналежність до колективу/професійної спільноти?
А тепер подивіться на свої бали. Яка потреба “просідає” найбільше? Це і є ваша потенційна “больова точка”, яка, найімовірніше, забирає багато енергії.
Ще вищий рівень мотивації, який не залежить від настрою чи конкретних завдань базується на ваших особистих цінностях . Що для мене по-справжньому важливо? Тому ключове питання не “Як себе змусити?”, а “Чи відповідає те, що я роблю, тому, що для мене важливо?”
Коли ваша щоденна робота резонує з вашими цінностями, мотивація стає майже невичерпною.
Якщо для адвоката ключова цінність – це справедливість, і він працює над справами, де допомагає відновити справедливість, захищає права слабких – його мотивація буде на високому рівні, навіть якщо робота складна і не завжди високооплачувана. Або якщо цінність – це інтелектуальний розвиток, і робота дає можливість постійно вчитися, вирішувати нестандартні завдання, то це буде мотивувати.
Якщо ж адвокат, для якого важлива чесність, змушений працювати в системі, де потрібно йти на компроміси з совістю, або якщо людина, що цінує сім’ю та баланс, працює 24/7 без можливості приділити час близьким – виникає внутрішній конфлікт, який “вбиває” мотивацію, навіть якщо зовнішні умови (зарплата, статус) виглядають привабливо. Розуміння своїх справжніх цінностей, а не тих, що нав’язані суспільством чи оточенням, – це ключ до довготривалого вогню всередині.
Пропоную ще подосліджувати себе.
Забудьте на мить, якими ви “маєте бути”. Ми шукаємо те, ким ви є насправді.
Згадайте момент у вашій професійній діяльності, коли ви відчували максимальну гордість за себе та свою роботу. Це не обов’язково має бути гучна перемога.
Ключове питання: Що в цій ситуації було для вас найважливішим? Який принцип ви відстояли?
Наприклад: справедливість, допомога слабшому, інтелектуальний виклик, порядок, безпека клієнта. Запишіть цю цінність.
А тепер згадайте робочу ситуацію, яка викликала у вас сильне обурення, гнів або розчарування. Коли ви подумали: “Так не має бути!” або “Це абсолютно неправильно!” Опишіть, що сталося. Ключове питання: Яка ваша важлива цінність була порушена в тій ситуації?
Наприклад, якщо вас обурив обман колеги, ваша цінність – чесність. Якщо дратував хаос у документах – порядок та системність. Якщо несправедливе рішення – справедливість. Запишіть цю цінність.
Тепер подивіться на слова (цінності), які ви записали Виберіть з них 5-7 ключових. Це і є ваш внутрішній компас, підтверджений вашим власним досвідом.
Наша внутрішня мотивація – це не якась магія. Це результат задоволення наших базових психологічних потреб в автономії, компетентності та зв’язку, а також узгодженості наших дій з нашими глибинними цінностями. Розуміння цих механізмів – перший крок до того, щоб навчитися свідомо впливати на свій “внутрішній двигун”.